- наперчений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до наперчити. || напе́рчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наперчений
Смотреть что такое "наперчений" в других словарях:
наперчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
напопрений — на, не, Пр. Наперчений … Словник лемківскої говірки
